правда

Ви втратили нюх. Ви забули закон джунглів, дивлячись на мене зверхньо.

Я біг, бо треба було бігти. Я не думав, куди це мене приведе.

— Я залишила тобі записочку з вдячністю за те, що ти дозволила спати у твоїй постелі. — Спасибі, але я звикла до готівки на ліжковому столику.

Не всякий раз, коли ми грюкаємо дверима, ми справді прагнемо піти. Найчастіше це просто гучний привід, щоб залишитися.

Коли віддаєш скупо, скупо й отримаєш. Коли віддаєш цілі світи, неймовірно величезною буде і твоя нагорода.

— Те, що ти бачив... — Я не бачив нічого, бо весь ранок був тут, отже, просто не міг нічого бачити, ясно? Повірити не можу, що ти спав із королевою! - Ти ж нічого не бачив!

У кому є бажання зробити приємне, багато що слід прощати і багато прощається.

Я люблю зиму, тому що взимку можна сидіти вдома без почуття провини.

— Емільєне, я щойно врятував тобі життя! - Врятував. Я зробив би для тебе те саме. — Тоді я б помер під колесами поліцейської машини...

Ми любимо створювати собі проблеми там, де їх немає. Особливо коли любимо тих, хто нас не має.