успіх

Двадцять один рік життя лежить перед тобою, як карта. І лише років до двадцяти п'яти починаєш підозрювати, що дивишся на карту вгору ногами, а до сорока остаточно в цьому переконуєшся. А до шістдесяти, повірте, ви дізнаєтеся, що безнадійно заблукали.

Щоб зробити Гаррі Поттера невидимим, його доведеться перевести в рідкий стан, закип'ятити і перетворити на пару, кристалізувати, нагріти і охолодити - погодьтеся, будь-яка з цих дій була б дуже складною навіть для чарівника.

Ми все ще дуже недалеко пішли від наших предків, що бродили по савані. Наші погляди сповнені забобонів навіть сьогодні (я сказав би — особливо сьогодні). Точно так, як колись якась первісна людина почухала носа, побачила, що пішов дощ, і придумав хитромудрий метод чесання носа для«викликання» довгоочікуваних опадів, ми пов'язуємо економічне процвітання зі зниженням ставки Федеральною резервною системою або успіх компанії з появою«у керма» її нового президента. Книжкові полиці сповнені автобіографіями успішних чоловіків і жінок, які викладають власні версії досягнення вершини (є вираз«в потрібний час»і потрібному місці», що послаблює ефект будь-якої заяви). Цієї плутанини схильні люди найрізноманітніших поглядів: викладач літератури надає глибокого значення цілком випадковим проявам художнього стилю, а економіст з гордістю виявляє«закономірності» та«аномалії» у даних, сформованих випадковим чином.

Життя перетворюється на суцільну карусель, Монтег. Все верещать, кричить, грюкає!

Я знайшов волю. Втрата будь-яких надій була свободою.

Кажуть, що час зцілює рани, але це не так. Гнів і гіркота дійсно зазвичай слабшають з роками, але якщо ми не готові прощати, вони ніколи не покинуть нашу душу. Ні, ключ до уміння прощати полягає не в роках - він у розумінні.

Справжня благодійність вимагає вміння триматися в тіні і не давати нужденному в допомозі відчути себе нижче свого благодійника, і ця прихована самопожертва повна особливої ​​насолоди.

Для неї був важливий порядок, статут її монастиря, а людей треба просто приладнати до цього механізму і змусити все робити правильно. Пристосувався – добре, ні – можеш іти. Вона часто повторювала фразу, висмикнуту з книжки якихось афонських батьків:«Виконай або відійди». Їй вона дуже подобалась.

Ти не перший солдат, якого я забираю з поля бою, і всіх їх переповнювали ті самі почуття. Вони можуть піти. На карту поставлено перемогу. Але вони помилялися. Битва тривала без них.

Близький світ кожної людини — щось на зразок дзеркала. І коли виявляєш, що навколо суцільно нікчемні ідіоти, можна задуматися, чому це раптом у прекрасного і дивовижного мене настільки непривабливі відображення...