життя

Його посмішка нагадувала схід сонця після довгої темної ночі.

Маленькі каченята плавали в ставку, жовті, мов канарки, а їхня мати, біла-пребіла, з яскраво-червоними лапами, намагалася навчити їх стояти у воді вниз головою. — Якщо ви не навчитеся стояти на голові, вас ніколи не приймуть у хороше суспільство, — примовляла вона і час від часу показувала їм, як це робиться.

Я вже сплю. Мене не кантувати, не лоскотати і з безглуздими питаннями не звертатися. Можна тільки поцілувати у вушко і побажати… хм…«спокійного ранку!»

Віч-на-віч Особи не побачити. Велике бачиться на відстані. Коли кипить морська гладь - Корабель у плачевному стані.

Дізнавшись, чого хоче людина, ти впізнаєш людину.

Я лише споглядаю потаємне серце осіннього місяця.

Я люблю ранню осінь. В цей час здається: все ще буде добре.

А я — людина проста! Тільки берун розквітає, Їм свій ранковий рис.

Творчий початок завжди ховається під непоказною оболонкою.

Я змінив безліч дешевих кімнат, тому тепер наполягаю на люксі. Так, я веду кочовий спосіб життя, але це не означає, що я маю жити в наметі.