життя

Всякий той, у кому совість спить, Гидіння гідний. Нехай надихає вас не боягуз, а воїн!

Якийсь маятник злісний Володіє нашою долею, Він ходить, мечу подібний, Між радістю та тугою. Та мить, що я піснею своєю Доволен,— для Вас мука... Вам весело — я жалкую Про день мого народження.

Не приймайте наркотики, не займайтеся небезпечним сексом, не будьте жорстокі. Залишіть це мені.

Усім нам властиві промахи, про які ми згодом шкодуємо.

Книги мають писати письменники, мислителі чи пліткарі.

Привіт це я. Скажу просто. Я все ще злий. І на тебе чекає грандіозна прочухана. Але... Даремно я все це тобі наговорив. Адже я не батько. Ми ж брати. Ми сім'я. І завжди нею будемо, яка б фігня не сталася. Семмі, пробач мені...

«Випадок» і«доля» — це лише порожні слова: завзята розсудливість — ось доля людини.

Люди не люблять розповідати, вони люблять заперечувати.

Чому я його слухав! Розбудив у мені тітку, яку кожен міг переконати в чому завгодно. Бідолаха вісімнадцять разів була одружена, крім легких захоплень.

— Коли я бачив тебе востаннє? - Два тижні тому. — Та я не про те. До цього. — П'ять років тому… Тоді я була напівголодною та зовсім розгубленою. - А тепер? — Тепер я теж голодна, але сповнена рішучості.