життя

Я вже сплю. Мене не кантувати, не лоскотати і з безглуздими питаннями не звертатися. Можна тільки поцілувати у вушко і побажати… хм…«спокійного ранку!»

Віч-на-віч Особи не побачити. Велике бачиться на відстані. Коли кипить морська гладь - Корабель у плачевному стані.

Дізнавшись, чого хоче людина, ти впізнаєш людину.

Я лише споглядаю потаємне серце осіннього місяця.

Я люблю ранню осінь. В цей час здається: все ще буде добре.

А я — людина проста! Тільки берун розквітає, Їм свій ранковий рис.

- Що там у тебе, пиріг? - Так, відрізати тобі? — Крихітний шматочок... більше!... більше!... чого ти боїшся, ріж нормальний шматок!

... крапля дощу, що впала з неба, щоб сльозою пролитися на клавішу кольору слонової кістки і, скатившись у щілину між до і ре, зникнути там назавжди - яка чудова доля.

Чоловік є істота недосконала, що стоїть нижче будь-якої звичайної жінки.

Діти, поки не зрівняються зростанням з батьками, зовсім не помічають життя, що йде у них над головами.