життя

- Про що шепоче мій пупсик? — Про те, що нарешті прийшов мій Кріґсік.

Університетська освіта має бути широкою та різнобічною. Але цим студентам освіту не дають, їх натягують. Набивають начинкою, як страсбурзького гусака. Заштовхують у горлянку рідку кашку, від якої лунає лише одна якась частина їх мізків. Як ціле розум такого студента ігнорується заради розвитку тієї його частини, що має ринкову цінність.

Люди пересічного розуму не можуть уявити собі, як страждає обдарована істота, коли, пов'язана з іншою істотою інтимним почуттям, вона змушена придушувати у собі дорогі прояви думки, коли образи, породжені чарівною силою творчості, на мить з'явившись з небуття, туди ж і повертаються.

- Коли ти востаннє висипався? - Не пам'ятаю. Давно. Це не важливо. - Важливо. - Я ціную твою турботу. — До біса турботу, від тебе залежить моє життя.

У будь-якого« ні» завжди є шанс стати«може бути».

— Джеймі так і не змогла побачити диво... — Так, також вона побачила його, у неї був ти!

— Сене, ти мене шануєш? — Поважаю, але не питиму. - Тоді я тебе укушу! - Кусай!

—...але мій внутрішній голос мені підказує... — Як! У Вас ще й внутрішній голос?

— І дурна та дівчина, яка захопиться Булочкіним. - Дуренька! - Звичайно, дурепа. - Дуренька. - Дуренька. А... хто дурниця? - Я дура.

Цікава штука – фрак. Не позбавляючи особливості друзів, він знеособлює офіціантів.