життя

Життя під час подорожі – це мрія у чистому вигляді.

Скільки разів людина може гинути і все ж таки залишатися в живих?

Води в її очах було стільки, скільки не було в річці Пакуарі в найжахливіші зливи.

Нерви і так були ні до біса... але я чогось увімкнув телевізор.

Тридцять років тому комп'ютери були на роботі, потім вони з'явилися у нас удома, а тепер у нас у кишенях. Їм залишилося тільки забратися всередину.

Ласкаве слово солодше за мед.

До чого тоді терпіти старість, якщо нічого, крім незручностей та мук, вона не дає? Навіщо шукати якусь особливу, високу правду і службу, коли вся правда в тому, що користі від тебе немає зараз і не буде потім, що все, для чого ти приходив у світ, ти давно зробив, а вся твоя теперішня служба — докучати іншим.

– Будьте ласкаві, в якому напрямку мені йти? - У відомому тобі, - відповів Кіт. - Воно мені невідоме. – Значить, у невідомому. В усякому разі, відомо, що у певний час ти опинишся там-там чи ту-ут, – муркотнув Кіт.

Найслабше місце зрадників - це те, що вони вірять у неможливе.

Сум - це щастя для мене. Я люблю такий стан. Коли я пишу щось сумне, я усміхаюся.