життя

— Ми не бачилися скільки, триста, чотириста років? Ти нічого не пам'ятаєш, так? — А що саме я маю пам'ятати? - Ти великий Ван Хельсінг! Тебе навчали ченці та мулли від самого Тибету до Стамбула. Тобі опікується Рим, Ван Хельсинг, але, як і на мене, полює решта світу. — Святий орден знає про тебе все, не дивно, що ти знаєш про мене. — Так, але причина не лише в цьому. У нас давня історія знайомства, Гебріел. Ти не питав себе, чому тебе мучать моторошні кошмари? Жахливі сцени битв далекого минулого? - Звідки ти мене знаєш? — Хочеш, я трохи освіжу тобі пам'ять? Нагадаю деталі із грішного минулого!

Чим тупотіти ногами від злості, краще навчися степу.

Якщо і існує ключ до успіху, то це впевненість. Люди повинні вірити у себе. Якщо їм не вистачає впевненості, якщо вони бояться, що завдання їм не під силу, вони ніколи не досягнуть мети.

В мені головна вада - нерішучість вибору: хочеться і того, манить та інше, та й взагалі я мало винахідливий; краще можу схопити і розвинути чуже начало, ніж своє.

Ідіоти – це надто вузька спеціалізація. Бувають ще недоумки, імбецили, збоченці.

— Ви ще дуже молоді, щоби так розмовляти. — Оце мило! "Ви ще молоді"! Отже, молодих можна ображати скільки завгодно, і вони мають мовчати.

— Я вільна людина! — Був вільний лапоть, та з ноги впав.

- Так, здравствуйте! Чи можу я поговорити з Павлом Вікторовичем? — Ну, ви знаєте, він зараз зайнятий, але ви можете залишити йому повідомлення. - Записуйте. Я вагітна від нього, мені сумно і хочу скинутися з вікна. - Не кидай трубку! Зараз його покличу!

Загалом, славно, коли вистачає часу зупинитися та понюхати троянди.

Зараз багато говорять про патріотичне виховання, але що це – розмахувати прапорами і кричати«ура»? Можливо, патріот – це той, хто говорить про недоліки, а не розмахує прапорами та кричить, що ми попереду всієї планети. Я не вважаю, що патріот – лише той, хто підтримує Путіна. Опозиціонери – також патріоти.