життя

— Нагадай, чому ми розлучилися? — Ти вирішила, що в іншого трава зеленіша чи я був надто Чоловіком, ні, ти, ти була надто чоловіком.

У кожному художника закладено паросток відваги, без якого немислимий жоден талант. (Кожен художник має сміливість, без якої талант не мислимо.)

- Я чув, Альфред нещасна людина. — Він ніколи й не бував щасливим. Його переслідує Бог.

Слово« християнство» засноване на непорозуміння; по суті був один християнин, і той помер на хресті.

Жаль, що пити воду не є гріхом, — вигукнув один італієць, — яка вона була б тоді смачна. (Шкода, що пити воду не гріх. А то якою смачною вона б здавалася!)

Шикарні у вас штиблети, громадянине начальнику...

Вірна дружину! — Ось що в ньому запалило Наполегливе, гостре бажання... Адже Коллатину раптом на думку спало Розписувати подружжя чарівність.

Їм не зупинитися тому, що в повсякденній рутині є можливість забути, звести життя до практичних міркувань. Вони так роблять, щоб не згадувати про сумніви, що терзають їх, щодо того, навіщо вони живуть.

— Хто це чудова істота? - Я ваш продюсер. — Люблю, коли леді згори...

... я горщик гівна від чашки чаю, Хоч і насилу, але все ж таки відрізняю!