життя

Усі людські думки щодо: кожен дивиться на речі так, як йому зручно.

Час не йде – слово«йде» натякає на якийсь горизонтальний рух. Час падає, провалюється, безперервно прискорюючи своє падіння. Від цього прискорення в мене крутиться голова.

— Якби ти був тут, ти оцінив би захід сонця. Я таких фарб у житті не бачила. — Захід сонця і сходи трапляються тільки там, де ти. Тут тільки сірі сутінки.

Для них ти просто псих, як я. Зараз ти їм потрібен, а набриднеш - вони тебе викинуть, як прокаженого. Їх принципи, їх кодекс — лише слова, забуті за першої небезпеки. Вони такі, якими світ дозволяє їм бути.

Бути спокійним і нічого не робити — зовсім не те саме.

Мене часто називають занудою, зазнайкою та мізантропом. Попереджаю всіх: насправді я набагато гірший.

Мінус казок у тому, що вони призводять до розчарування. У реальному житті принц залишається не з тою принцесою. (Проблеми казок у тому, що вони налаштовують дівчину на розчарування – принци часом їдуть з іншою принцесою.)

Коли людина замовчує про даровані йому блага і тримає їх потай, не маючи на те вагомої причини, він, на мою думку, виявляє себе невдячним і негідним цих благ.

— Жанно, припини чавкати, ти дієш мені на нерви! Краще кури! - Не можу я! На мені антинікотиновий пластир скрізь. Одна сигарета – і я в комі! — Тоді, може, сигару?

Клянуся вам, панове, що занадто усвідомлювати - це хвороба, справжня, повна хвороба.