життя

Можна втішати того, хто шукає втіхи.

Якщо жінка гарнішає, то вона закохана.

Війна? Якщо війна настільки погана, чому люди так захоплені нею?

— Значить, вони знову разом? — Так... Хоча вона все одно якось помре. Ми всі помремо.

У будинку, повному людей, найлегше відчути себе самотнім.

Життя це невелика прогулянка перед вічним сном.

Коли ми любимо несвідомо, Риси нам милого обличчя, Всі недоліки швидкоплинні, Його красам немає кінця.

Тільки втілення у життя мрії дитинства може принести щастя.

Я був ненаситний. Люди, подібні до мене, завжди займали місця в першому ряді кінотеатру. Навіщо це було потрібне? Напевно, щоб побачити зображення першими. Найперші свіжі кадри, які ще не встигли досягти задніх рядів, і повернутися назад, переходячи від глядача до глядача, попутно зіщулившись до розміру поштової марки і в такому вигляді повертаючись до будки кіномеханіка.

У молодого піскаря розуму палата була. Почав він цим розумом розкидати і бачить: куди не обернеться — скрізь йому матюки. Навколо у воді всі великі риби плавають, а він менший; всяка риба його ковтнути може, а він нікого ковтнути не може.