життя

Хочеш завдати шкоди комусь, хвали його, і ти нацькуєш на нього ворогів своїх.

Я розумію твої почуття. Це була б найкраща праця на світі, якби не всі ці хворі в палатах.

Вся моя творчість насправді ґрунтується на враженнях дитинства. Я можу буквально миттю перенестися туди. Я думаю, взагалі все, що має якусь цінність, сягає корінням у моє дитинство. І говорячи діалектично, я ніколи не поривав зі своїм дитинством, весь час вів з ним діалог.

... з чашкою кави в руці куди цікавіше читати різні книги, які вона раніше вважала нудними...

Коли один день схожий на інший, люди перестають помічати те хороше, що відбувається в житті кожного дня після сходу сонця.

На початку ставлення до природи було споглядальним. Дух привласнював її, оформляв і милувався нею. У Новий час, ставши наукою, дух почав її катувати, ставити експерименти. А ось тепер, ставши технологією, дух її вбиває.

Всі люди, навіть найбільш об'єктивні, не можуть позбавитися деяких природжених забобонів, коли справа стосується проблем життя. Один з таких забобонів — впевненість, що високорозвинений організм за своїми розмірами завжди більший за організм простого. На Землі розвиток тваринного світу завжди йшов від малого до більшого, від простого до складного. А поза Землею? У якійсь іншій точці Всесвіту розвиток міг йти у зворотному напрямку, до дедалі дрібніших форм.

Людське серце так влаштоване, що спочатку шукає щастя, марить їм. А коли його отримує, то починає шукати в цьому самому вчорашньому щастя якісь сьогоднішні вади.

Лицемір — людина, яка вбила обох батьків і просить про поблажливість, посилаючись на те, що вона сирота.

За дзвінком дзвіночки починали їсти. Спочатку суп. Супницю треба було передавати у чіткій послідовності від старших до молодших. Якщо не хочеш суп – сиди і чекай на наступний дзвінок. За другим дзвінком дозволялося накладати друге і салат. Після третього дзвінка - чай, варення, фрукти (якщо є). Четвертий дзвінок – закінчення трапези. Покласти собі можна не більше четвертої частини від другої страви, салату чи супу. Брати можна лише один раз, не підкладати, навіть якщо їжа лишається. Взяти можна два шматки білого хліба і два чорного, не більше. Ділитись їжею ні з ким не можна, з собою нести не можна, не доїдати те, що поклав собі в тарілку, теж не можна.