життя

Завжди народ до сум'яття таємно схильний: Так хортий кінь гризе свої кермо; На владу батька так хлопець обурюється; Але що? конем спокійно вершник править, І хлопцем батько наказує.

Ти сам собі дурень і сам собі геній. Найчастіше одночасно. Ти не хочеш дивитись на інших. Завжди є якісь інші. Завжди хтось вищий і завжди хтось нижчий. Якщо весь час думати про інших тих, хто вище або нижче, — одного разу можна перестати існувати.

... коли солдатів на війні по команді вбиває ворога, який спонукається тільки«боргом служби», то, як би ми в принципі не ставилися до війни взагалі, ми, звичайно, не звинувачуватимемо цього солдата в аморальній жорстокості; інша справа, якщо він знаходить задоволення у вбивстві і з насолодою проколює людину багнетом.

Щаслива людина завжди в чомусь винна. Перед багатьма людьми він винний у тому, що він щасливий.

У двох осіб різного культурного рівня інтереси можуть бути спільними в одному-єдиному випадку — якщо це інтереси того, рівень якого нижчий.

Треба намагатися робити все добре: погано воно саме вийде.

— Мені дуже добре, що вас так лякає перспектива отримання мною бажаного. — Заважати вам ніколи не було моєю головною метою, запевняю вас. Але хто ж не любить дивитися, як їхні друзі зазнають невдач.

Не оціниш солодкість життя, Не скуштувавши гіркоту бід.

Тяжко зустрічатися з людьми з минулого, коли в теперішньому все так хрінова.

Але ми ж завжди по-людськи ми... Тут додамо, тут зменшимо, тут у нас дурдом проголосує, тут в'язниця підтримає одноголосно, тут морг, та й студенти багато що ще здатні! А пенсіонери... Ми по селах вихором промчимося з обозом, з гуманітарною допомогою, всі як один наші будуть, чи жарт — проднабір за галочку отримати! Вони душу б за таке віддали запросто, а тут її всю не просять — розбивай траншами і раз на чотири роки торгуй собі...