життя

У вас двох багато спільного - ви обидва ідіоти.

— Тобі не набридає бути такою правильною? - Інший і не будеш у суспільстві психопата. — Ну вважай, що ти зачепила почуття цього психопата.

- Господи! Господи... Ти сам, ти сам, ти винен! Сам, сам у всьому винен. Ти сам винен! Ти сам винен. - Як тобі не соромно, Ксенія! - Мені не соромно! Ти весь час займався лише своєю писаниною. Над тобою сміялися. Ти ненавидів моїх друзів, а я старіла, я старіла! — Щось я відвик від цього, Ксюша!

Люди самі собі вигадують проблеми, а потім все життя намагаються їх вирішити.

Для перемоги необхідно мужність зробити перший крок.

Нью-Йорку, який не їздить на метро, не можна довіряти.

Мала дитина містить у собі велику людину.

Все, що нам залишається, - це жити собі помаленьку. Трохи сьогодні, трохи завтра — і так далі...

Річард був юний і по-своєму наївний, і йому здавалося, що письменникам треба довіряти, а в історій не повинно бути другого дна.

Садівник сказав мені:«Ваш пес спритний, розумний і куплений з метою охорони садів. А ви його виховали за безглуздим принципом:«Собака — друг людини». Не розумію, за що він отримує жратву?