життя

- А-а-а, за що мені ці муки?! - Заголосила Поліна, отримавши довгоочікувану розвагу. - Ну Де-е-енька! Відпусти мене! Я більше не бу-у-уду! - Будеш, - впевнено заперечив кіборг, не зменшуючи кроку. - Гей, ти свій детектор хоч колись відключаєш?! - Він вимкнений. – Тоді чому ти мені не віриш? – Тому що для цього треба відключити мозок.

Презерватив - кришталевий черевичок наших днів. Його надягають, зустрівши незнайомця. Танцюють всю ніч. А потім викидають. Гумку, а не людину.

По натурі я людина спостережлива, хоча, мабуть, це мені й не видно. Скільки б ви не придивлялися до мене - все одно я видивлюся у вас більше.

— Нарікають на тебе, Анатолію. - Хто? - Сусіди. Щодо шумів. Магнітофон у тебе дуже добрий. — Інтелігентні люди мають цінувати мистецтво. — Так мистецтву, згідно з постановою Міськради, можна займатися до 23 години, а потім кінець усякому мистецтву.

Давно відомо, що управляти державою можуть усі, окрім тих, хто зараз перебуває при владі.

Вона не вірила в існування ангелів, доки не закохалася в одного з них.

- По-перше, ми не панове! — По-перше, ви чоловік чи жінка?

— Я не хочу завдавати тобі болю. — Ти робиш тільки болючіше, коли не хочеш завдавати болю.

Хоча, розумієш, іноді захисник може лякати більше, ніж ті, від кого він захищає.

Я найкраще знаю, чому сміється тільки людина: він один страждає так глибоко, що змушений був винайти сміх.