життя

Якби я робила пластичні операції, зараз виглядала б, як Анжеліка. А я виглядаю як бабуся Анжеліки!

— Скільки я показую пальців? - Чотири? - Скажи два. - Два? - Чудово, вставай. Давай. Валі на полі. І захопи ключку.

Мені потрібно було щодня грати цю людину, тому я просто вирішив жити в цьому. Я відчував страх, самотність.

— Я більше не чую лопати за стіною... Ти допоможеш мені? - Допомогти з чим? - З усім. З усім цим хаосом, грібаним життям, бізнесом... Я знайшов тебе, а ти знайшла мене — ми допоможемо одне одному.

Найлютіший зі звірів - це людина. Він убиває, навіть якщо він не голодний.

Бути однією – це ще не біда. Куди гірше бути нікому не потрібним.

Ідея реальна, а матерія ілюзорна.

У світі нескінченно одиноких людей. І відбувається стільки всього сумного, з чим люди не вміють упоратися самі. Ось чому і сьогодні я даю напрокат кішок тим, хто самотній, щоб вони змогли залікувати дірки у серцях людей.

Прогулянка незнайомим містом, якщо ви не стерли ноги, не валитесь від втоми, маєте в кишені хоч трохи грошей, а в запасі кілька днів, — це одне з найприємніших у світі занять.

А чому ти знаєш, що геніальні люди, яким вірить весь світ, теж бачили примар? Говорять же тепер вчені, що геній схожий на божевілля. Друг мій, здорові і нормальні лише пересічні, стадні люди. Міркування щодо нервової повіки, перевтоми, виродження тощо можуть серйозно хвилювати лише тих, хто мета життя бачить у теперішньому, тобто в стадних людях.