Борис Акунін

Наскільки легше жилося б на світі, якби кожна людина ставилася до себе з повагою.

Все найстрашніше таїться не навколо людини, а всередині неї.

Незрозуміло, як жінки, які мають багато дітей, або хоча б двоє, ділять те, що розділити не можна: любов. Або що це: любити всією душею і чоловіка, і дитину? Адже когось із них все одно любиш більше? Взагалі загадка із загадок - як можна полюбити чоловіка. Не у фізичному сенсі, а по-справжньому. Любити можна тільки того, хто завжди був твій, і завжди буде твій, щоб не сталося. А чоловіки... Вони як вогонь, яким грієшся і на якому готуєш їжу, але при необережному поводженні боляче обпечешся або зовсім згориш. Не будеш любити вогонь? Це вже вогнепоклонство якесь...

Заповідь«не убий» лицемірна, сама церква всерйоз до неї не відноситься, інакше попи не освячували б бойові кораблі та бронеавтомобілі.

Актриса, до кінчиків нігтів. А значить, свого роду інвалідка, яка не вміє відрізняти гру від життя, справжні почуття від справжніх.

- На світі щастя немає, але є спокій і воля... - Це помилкова міркування, зроблена людиною, яка боїться бути щасливою.

...Гірша біда... - не дурні і не дорогі, а тотальне хамство.

- Та хто ви такий, щоб судити, хто несе цивілізації благо, а хто загибель!? Державний механізм він вивчав, із вождями знайомився! А з графом Толстим, із Федором Михайловичем Достоєвським ви познайомилися? А російську літературу ви читали? Що часу не вистачило? Двічі два це завжди чотири, а тричі три дев'ять, так? Дві паралельні прямі ніколи не перетинаються? Це у вашого Евкліда вони не перетинаються, а у нашого Лобачевського перетнулися!

Треба тьмяніти й облуплюватись удвох. Тільки в цьому є сенс, а більше ні в чому.

Гра« футбол», про яку Фандорін стільки чув від знайомих британців, виявилася жахливою погань. Насправді втікачого московського чиновника засмутило не змагання, а почуття абсолютної, глухої самотності, що охопило його серед цього багатолюдного скупчення.