Борис Акунін

— Зараз так багато слабких чоловіків, ваша стать вироджується. Скоро років через сто, двісті, чоловіки стануть не відрізняються від жінок.

Де ще міг відчути себе вільним мешканець цієї вічно невільної країни? Лише у дорозі, де ні пана, ні начальника, ні сім'ї.

Він хотів стати буддою і став, тільки не за життя, а після смерті. Так воно ще краще. Бо смерть має бути сходинкою вгору, а не тупцюванням на місці. Якщо ти вже став буддою, то куди після цього підніматись?

Страху не знають лише люди, зовсім позбавлені уяви.

Нічого жінка непритомність не впаде і істерики не влаштує, якщо поруч чоловіка немає, - сказала вона. — Жіночі непритомності, істерики та плаксивість — це все чоловічі вигадки.

Виявляється, є й така насолода — брести по порожніх вулицях навмання, не знаючи шляху. Чуже, незрозуміле місто. Чуже, незрозуміле життя. Натомість справжня. Сама що не є.

Побачив клопа і так розлютився на нещасну комаху, що навіть давити не став. Навіщо дарувати кровососу мученицьку смерть? Поліпшити клопу карму, щоб у наступному житті він відродився на вищому ступені сансари? Шиш йому, а не сансара.

Але ж не можна відмовлятися від поставленої мети через одну лише небезпеку? Так, мабуть, і жити не варто.

Якщо день, погода і ваш душевний стан виявляться в гармонії з антуражем, ви відчуєте себе частинкою того, що було раніше, і того, що буде потім. І, можливо, почуєте голос, який шепне вам:« Народження і смерть — це не стіни, а двері».

Захід сонця над океаном — видовище, яке цілком зачаровує. Сьогодні безвітряно, і захід сонця виглядає так, ніби у дзеркалі вирішив утопитися червоний апельсин.