Чак Паланік

Вони закінчували синхронно, в різних кінцях міста, кожен на своїй полиці стелажу людських багатоповерхівок.

Катування є катування, а приниження є приниження, тільки якщо ти сам вибираєш, що страждатимеш.

Кожна з твоїх усмішок – ніч відкриття сезону. Прем'єра. Ти викриваєш себе.

На спустошеній зливою вулиці ніхто не став свідком його поразки.

Ти там, Сатане? Це я, Медісон. Ти тільки не ображайся, але батьки привчили мене вірити, що ти не існуєш. Мама і тато говорили, що ти і Бог – породження крихітного, забобонного та відсталого мозку сільських проповідників та лицемірних республіканців.

Найгірше у письменстві – це страх провести все життя за клавіатурою комп'ютера. Щоб у свою смертну годину ти зрозумів, що прожив не реальне, а паперове, уявне життя, а твої єдині пригоди — вигадані, і поки світ воював і цілувався, ти сидів у темній кімнаті, мастурбував і заробляв гроші.

Мої книги про руйнування однієї форми ідентичності — заснованої на комфорті чи зовнішності чи освіті — та створення іншої. Ви повинні знищити існуючу форму, щоб відкрити найкращу.

Зрозумійте мене правильно. Пекло не таке жахливе, особливо в порівнянні з екологічним табором і тим більше із середньою школою.

Будь-яка людина на світі — просто другорядний персонаж у чиємусь житті.

Поки ви не навчитеся не звертати уваги на зовнішні обставини і робити те, що вам треба робити, незалежно від чого, вас так і будуть тримати під контролем.