Джек Лондон

Коли він нарешті пішов, Мартін з полегшенням зітхнув. Він ставав нелюдимий. Йому з кожним днем ​​було все важче спілкуватися з людьми. Присутність їх обтяжувала, а необхідність підтримувати розмову дратувала його. Люди діяли йому на нерви, і, не встигнувши зустрітися з людиною, він уже шукав приводу від нього позбутися.

Повний шлунок сприяє бездіяльності.

А невисловлене мене душить.

Людина, яка не прагне життя, шукає шляхів до смерті.

Щоб уникнути скверни і печалі, в наші дні люди, подібні до мене, шукають новизни, дурману пристрастей і чаду розваг.

Мої руки обіймають Вас перш, ніж я встигаю усвідомити це.

Одні й ті ж безмовні ласки справляють однакове враження і на бідних робітниць, і на дівчат вищого суспільства.

Чи було таке, щоб дві мовчазні душі, такі несхожі, так підійшли один до одного? Звичайно, ми часто відчуваємо однаково, але навіть коли ми відчуваємо щось по-різному, ми все ж таки розуміємо один одного, хоч у нас немає спільної мови. Нам не потрібні слова, вимовлені вголос. Ми для цього надто незрозумілі та загадкові.

Покажіть мені людину з татуюванням і я покажу вам людину з цікавим минулим.

Щогодини кохання окупається повністю, обидві сторони отримують своє. У цій справі не може бути ні пред'явлення рахунків, ні претензій: вимагати кохання просто смішно.