Джейн Остін

Я не вмію забувати дурість і пороки ближніх так швидко, як слід, так само, як і нанесені мені образи.

Жоден чоловік не ображатиметься, якщо хтось захоплюється коханою ним жінкою. Страждання може заподіяти лише вона сама.

... Як мало справжнього щастя чекає подружжя, що поєдналося під впливом пристрастей, які виявилися сильнішими, ніж почуття відповідальності та обов'язку.

Саме це я особливо не люблю. Найбільше мене злить, коли вдають, ніби тебе запитують чи надають тобі вибір, а насправді так до тебе звертаються, щоб змусити вчинити тільки за їх бажанням... про що б не йшлося!

Незважаючи на все, що віддає підступністю.

... скільки ж я знаю випадків, коли брали шлюб повні надії та віри, що знайшли вдалу партію з погляду кревності, чи освіти і виховання, чи добрих властивостей натури, і виявлялися цілком обдуреними і змушені були миритися з повною протилежністю всьому, чого чекали! Що ж це, як не пастка?

Чи знайдеться такий недолік зовнішності, з яким приємне обходження нас поступово б не примирило.

Я від душі хотів би бути люб'язним, але моя дурна сором'язливість така велика, що нерідко я виглядаю зарозумілим невіком, хоча мене всього лише сковує злощасна моя незручність.

Адже кожен не проти володіти тим, чого він не вартий.

Що більше я спостерігаю світ, то менше він мені подобається. Щодня підтверджує мені недосконалість людської натури і неможливість покладатися на порядність і здоровий глузд.