Джордж Карлін

Більшість людей з низькою самооцінкою заслужили її.

Особисто я готовий ризикнути власним благополуччям заради розваги, до речі, вашим теж.

Ми вбиваємо комарів та мух, бо вони паразити. Львів і тигрів, тому що це весело. Курчат і свиней, бо ми голодні. Фазанов і перепілок, тому що це весело, і ми голодні. Та й людей. Ми вбиваємо людей, бо вони паразити... і це весело.

Я думав, чому люди, старіючи, все активніше читають Біблію. І тут мене осяяло: адже вони готуються до випускного іспиту.

Я не маю ні акцій, ні інших цінних паперів. Всі свої гроші я вкладаю у борги.

Коли якийсь засранець скаже тобі:«Я маю право на мою думку», ти скажи:«А, так? А в мене є право на мою думку, а моя думка в тому, що в тебе немає прав на твою думку». Потім пристреліть ***ка і йдіть!

Війна - це спосіб багатих людей захистити свої інтереси, посилаючи дітей середнього та бідного класів на смерть.

Маємо кращу освіту, але менше розуму, кращі знання, але гірше оцінюємо ситуацію, маємо більше експертів, але й більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров'я. Досягли Місяця і повернулися, але важко переходимо вулицю і знайомимося з новим сусідом. Підкорюємо космічні простори, але не душевні. Очищаємо повітря, але забруднюємо душу. Підкорили собі атом, але не свої забобони. Збільшили свої претензії, але скоротили цінності.

У житті все просто: щастя цілком залежить від везіння та від генів. Все зводиться до генів і везіння. А якщо замислитись, то й гени — це питання везіння.

Я ніколи не міг збагнути гордості за націю. Як на мене, гордість має ставитись до чогось, чого ти сам досяг, а не до того, що сталося випадково. Бути ірландцем - це не вміння, а сраная випадковість. Ти ж не скажеш«Я пишаюся, що народився 16 травня» або«Я пишаюся схильністю до раку товстої кишки». То якого *** ти пишаєшся тим, що ти американець, ірландець чи інша шваль?