Джордж Мартін

Це не тих ворогів, що проклинають тебе в обличчя, ти маєш боятися. А тих, що посміхаються, коли ти на них дивишся, і точать ножі, коли ти повертаєшся до них спиною. (Не той ворог страшний, хто проклинає тебе в обличчя, а той, що зустрічає тебе усмішкою і точить ніж, коли ти повертаєшся спиною.)

Коли твої вороги кидають тобі виклик, ти маєш зустрічати їх сталлю та вогнем, але коли вони схиляють коліна - простягни їм руку і допоможи встати. Інакше ніхто більше не впаде перед тобою навколішки.

Примари водяться скрізь. Ми носимо їх із собою, куди б не вирушили.

Дай золото ворогові, і він лише повернеться, щоб узяти ще.

Занадто чесні, щоб жити, надто благородні, щоб брехати.

Насолода приїдається. Кислі фрукти та колкі жінки додають життя гостроти.

Будь-яка ранка – це урок, а кожен урок йде на користь.

— Ти допоміг мені, коли я потребував твоєї допомоги, — сказав Джон Сноу. — Я нічого не дав тобі, — усміхнувся Тіріон, — окрім слів.

Люди божевільні, а боги ще божевільніші.

Вибач, карликам не обов'язково дотримуватися такту. Покоління дурнів і блазнів дають мені право погано одягатися і висловлювати все, що спадає на думку.