Ніл Гейман

Кораліна спробувала намалювати туман. Через десять хвилин аркуш паперу так і залишався чистим, і лише в самому кутку з'явилися ледь помітні криві букви: туман. Кораліна хмикнула і передала листок мамі. — Дуже сучасно, люба, — промовила мама.

Люди не просто так з'являються у нашому житті. Все має причину.

Звати кішок - таке ж марне заняття, як звати ураган.

Тому що справжня сміливість проявляється лише тоді, коли тобі страшно, але ти продовжуєш діяти.

Життя - це рок-н-рол, але я балдею від радіо.

Якщо дивитися досить близько, чорне не таке вже чорне - а біле не таке вже біле.

Якщо живеш бездумно, то все здається чудовим.

— Коти не мають імен, — відповів він. - Правда? – здивувалася Кораліна. - Правда, - підтвердив кіт. - Імена носите ви, люди. Це тому, що ви не знаєте хто ви такі. А ми ось знаємо, і нам імена ні до чого.

—«Нікого не клич щасливим, поки він не помер». Геродот. – А я живий, і саме тому щасливий, як молюск. – Геродот не про те казав, що мертві щасливі. Він мав на увазі, що про життя людини не можна судити, поки вона не проживе її до кінця.

Читати мені подобалося. Як не крути, книги були надійнішими за людей.