Олег Тищенков

- Спиш? - Ні. — А що очі заплющив? — Борюся проти зовнішньої недосконалості навколишньої дійсності. — Виходить? - Ні.

Якщо лягти на берег океану і заплющити очі, то можна померти від щастя. Але всі воліють жити.

Якщо« добре» буде довго, воно скоро просто набридне і стане«звичайним».

- Треба перейти на інше вікно. — А який сенс? Вони виходять на той самий бік! — Що за ідіотська звичка всюди шукати сенсу?

— Чому все так хрінова? - Справа в самому тобі. Ти настільки не віриш, що мрії мають властивість збуватися, що просто розучився мріяти.

Я живу для того, щоб твоє говенне життя набуло на моєму тлі хоч якогось сенсу.

-... а як лікувати алергію на навколишню дійсність?

Те, що я можу стирчати від безглуздих занять, ще не ознака дурості.

- Ось ти млинець! Вчора хотів квітку сфотографувати, а сьогодні вона вже зав'яла. — А ти мене сфотографуй про всяк випадок. — Давай якось потім.

- Чого не спиш? — Та щось усяка хрня в голову лізе... — Знову я? -... і ти теж.