Террі Пратчетт

... ритуал здійснюватиметься купкою чарівників, відомих експериментаторів-природодослідників«спочатку жбурнем, а потім сядемо і будемо сперечатися, де воно приземлиться».

Ми живемо у неймовірному, фантастичному світі, але не помічаємо цього.

Забавна штука ці вії, — міркував він після закінчення експерименту. — Ти їх не помічаєш — поки не втратиш.

— Зірка, приятель. Ти що, на небо не дивишся? — Дивлюся. — Кажуть, вона вріжеться в нас у священик, і тоді моря закиплять, країни Плоського світу розпадуться, королі будуть скинуті і міста стануть як озера скла, — пояснив чоловік. — Я йду в гори. — А що це допоможе? — запитав Рінсвілд. — Ні, але вигляд звідти краще...

Хтось має сказати за тих, хто не може говорити…

Пані Ноно заснувала коледж, коли їй прийшла разюча ідея: у зв'язку з тим, що дівчаткам до заміжжя все одно робити нічого, вони можуть зайнятися освітою.

Я бачив цікаве життя, і я бачив нудьгу. Нудьга була кращою.

Люди не розуміють, що у тиранії є межі. Вони думають, я можу робити, що хочу, тільки тому, що я можу робити що хочу.

Всім відомо, що якщо поєднати разом вісім кольорів веселки, то вийде білий колір. Але кожен, хто бачить, знає: чорнота також складається з восьми кольорів...

І, як це завжди буває, і завжди надто скоро, все дивне та чарівне стало спогадом, а спогад став сном. Завтра і він розтане.