Террі Пратчетт

Так, я звичайний жолудь, маленький і зелений, але мені сняться безкраї ліси.

Хороші провісники трапляються рідко, та й самі люди віддають перевагу поганим провидцям, у яких можна гарантовано отримати необхідну дозу бадьорості та оптимізму.

— А ти що, пропонуєш навчити мене чогось? - Вчити? Я? Врятуй боги. Щоб навчати потрібно терпіння, яким я не володію. Але я можу дозволити тобі повчитися у мене.

Він міг уникнути снів, але з спогадів.

Темрява — це не більше ніж темрява, але в тінях може ховатися будь-що.

Найшвидший спосіб пересування — це перебувати там, де потрібно.

Навіть найдосвідченіший щурів рано чи пізно починає цікавитися щурами, яких раніше нещадно знищував.

Пам'ятаєш, що казала Бабуся Болить? Нагодуй голодного, вкрий роздягненого, говори за тих, хто не має голосу. Думаю, тут можна доповнити: дістанься за тих, хто не може зігнутися. Візьми за тих, хто не може дістатись, і витри за тими, хто не може повернутись.

А потім почнуться всякі там війни, полізуть чудовиська і таке інше. Більшість історії просто огидна — якщо її уважно розглянути.

Ось у цьому біда з думками: вони самі собою виникають, а потім пролазять тобі в голову, сподіваючись, що ти їх подумаєш. Такі думки треба гнати геть, інакше вони тебе здолають, зламають, і ти перетворишся на стару каргу, що хихотить.