Жан-Франсуа Паро

Він допив свій шоколад. На дні чашки, як і в житті, змішалися насолода та гіркота.

Мене хвилюєте не ви, а тривога про вас у такому делікатному становищі.

Сьогодення — дитя минулого, і завжди слід розібратися у минулому учасників драми, дізнатися, хто вони насправді, ким хочуть здаватися, що вони про себе говорять і що хочуть, щоб про них думали.

Якби йшлося про буржуа, то всі законності було б дотримано. Коли ж настане день, коли закон буде один для всіх — для слабких і сильних цього світу?

Очевидність нас засліплює.

Знайти правду завжди було непросто. Іноді справедливості можна було досягти такими способами, які за інших обставин здалися б негідними.

... всюди встигати незримо і перетворитися на дух міста, всюди притаманний і практично невідомий галасливому натовпу.

Приготуйтеся, мій любий друже, до того, що вам доведеться зіткнутися з найгіршим мішком двору, з тією породою людей, які безсоромно поєднують удавану відданість із честолюбством. Їх легко виділити серед інших — вони рачки повзають перед сильними світу цього. Але зривайте з них маски, і перед вами з'являться зовсім інші люди.

Маркіз де Ранрой, мій батько, завжди вчив мене, що доблесть дається нам не від народження. Все залежить від того, що ми зробили в житті.

Міські мури будуються з уламків сіл.