Гаррі Поттер і Дари смерті

Який він таки милий, а я хотів відрізати йому голову і прибити її до стіни.

— Він же не сказав дякую! — обурилася Гестія. — Він тільки сказав, що Гаррі не займає місця даремно! — Так, але з його вуст це все одно що "Я тебе люблю", — сказав Гаррі, що розривався між роздратуванням і бажанням розреготатися — надто вже гарна була тітка Петунія, обіймала Дадлі так, ніби він хвилину тому виніс Гаррі з палаючого будинку.

Ніхто не може жити в той час, коли інші виживають.