Гаррі Поттер та орден фенікса

Людина вмирає тоді, коли вмирає останній спогад про неї.

— І ти навіть ні на кого з нас не хочеш дивитися! - вигукнула Джіні. — Це не я, а ви все на мене не хочете дивитися! - спалахнув Гаррі. — Може, ви озираєтесь один на одного, але ніяк не потрапите в такт? - припустила Герміона, іронічно піднявши куточки губ.

На світі немає нічого неможливого — річ лише в тому, чи вистачить у тебе хоробрості.

— Що ти робив під вікном, га? - Слухав новини, - мирним тоном відповів Гаррі. Дядько та тітка обмінялися обуреними поглядами. - Новини слухав! Знову! - Вони щодня інші, ось яка штука, - пояснив Гаррі.

Життя нудне без ризику.

— Так, Квірел був чудовий вчитель, — голосно сказав Гаррі, — тільки з одним маленьким недоліком: у нього Волан—де—Морт стирчав із потилиці.