Таємне життя Сальвадора Далі, розказане ним самим

Я часто представляв сон як чудовисько з величезною важкою головою і ниткоподібним тілом, що підпирається для рівноваги милицями реальності. Ламаються підпірки — і ми падаємо. Майже всі ми відчуваємо це відчуття раптового падіння в прірву саме в ту мить, коли цілком поринаємо в сон.

У три з половиною роки я хотів стати куховаркою, зауважте, куховаркою, а не кухарем. У сім років я захотів стати Наполеоном, і мої претензії з того часу стали неухильно зростати. (У шість років я хотів стати кухарем. У сім — Наполеоном. Та й пізніше мої претензії зростали не менше, ніж потяг до величі.)

Свобода безформна.