– Скажи, коли не зможеш дихати, – попередила Лайла, затягуючи корсет. — В цьому. Ні. Жодного. Сенс. — Мода, моя дорога, як і всесвіт, не зобов'язана надавати тобі розумні пояснення.
Немає нічого непохитного. Усі можна зруйнувати. Башти, що дістають до небес, Будинки, багатства яких може позаздрити будь—яка імперія, сяючі серафими, що колись користуються довірою Бога. Навіть сім'ї, які мали тебе любити. У світі немає нічого постійного, окрім змін.