Книга / твір

Так вже людина влаштована: лякає невідомість і тривале очікування, тим часом як загроза сама по собі лише викликає приплив у кров того найзапеклішого азарту.

Я не знав з нею жодної хвилини щастя, але сам тільки про те й думав, яким би щастям не розлучатися з нею до труни.

Іноді дуже вигідно виглядати дурненькою.

- Я вам подобаюсь, Скарлетт, зізнайтесь? — Інколи трошки, — обережно сказала вона. — Коли ви не поводитеся як підонок. — А я ж, здається мені, подобаюся вам саме тому, що я подонок.

... треба дорожити тим, що маєш, і бути вдячним, що стало ще гірше.

Він не те, що був зачеплений за живе, він був у це живе тяжко поранений.

Страх зазвичай супроводжує уяву. Це ніби плата за уяву.

Можливо, істинна дійсність завжди надто невдячна, щоб її сфотографувати, надто безглузда чи надто безглузда чи надто страшна, щоб її не олітературювати. І тим не менше це дратує, якщо хочеш дізнатися правду: образливо, коли тебе обдурюють такою собі солодкої картинкою.

Ніхто ніколи не дізнається, що могло статися.

У ночі свої закони, своя магія, своє призначення. Вона звідниця, вона розлучниця, вона надія і вона смерть, вона народження життя і вона ж несе смерть. І піди розгадай, чим стане наступна для тебе.