Книга / твір

Гумор - єдиний правдивий спосіб розповісти сумне оповідання.

-... це така зброя. Те, чого в нього ще не було. — Тоді коли він був ще могутній? - Так. — І що ж це за зброя? - не переставав Гаррі, - щось гірше, ніж "Авада Кедавра"? — Досить, — перебила їх місіс Візлі.

Ми лежали мовчки і не ворушилися, нарешті Олександр заснув. Заспокоївшись, я теж прикрив запалі очі. Мабуть, вела мене якась вища сила: я прийшов, коли мені справді потребували.

Сильне розпач, як і сильна радість, не може довго продовжуватися.

Відомо, що свідомість розвивається, поки її активно годують, і їжа тут одна – нові знання. Поки особистість навчається, особистість живе.

Наївність – не недолік, а навпаки, ознака обдарованості.

Ранок уже позіхав крізь вікна, свинцевий, окаянний ранок дощового зимового дня.

У кожен момент життя людина має жити внатяг, з відчуттям сюрпризу. З такою собі прихованою від світу шоколадкою у внутрішній кишені, з очікуванням свята в душі. Дихати мрією та жагою змін. Людина, що зажерлася, — людина перекреслена.

... людина знає, коли починає старіти, бо саме тоді вона починає бути схожою на свого батька.

Цивілізація, що розвивалася, представлялася йому у вигляді безладного нагромадження матеріалу, який врешті-решт повинен обрушитися і задавити будівельників. Але якщо це і так, все ж таки нам нічого не залишається, як продовжувати жити.