Емі Понд

- І в тебе кабінет у поїзді, це так круто. Чи можна і мені кабінет? У мене ніколи раніше не було кабінету. І поїзди. Або поїзди-кабінету. - Господи, як я за тобою сумувала! — Настав час обіймашок!

— Так, щодо нас з тобою, треба було б якось випити разом. - Окей. - І одружитися. - Добре.

— Ти казав, що маєш Машину Часу. - І ти мені повірила. - А потім я виросла. — О, ніколи цього не варто робити.

— Хтось щось казав, і я просто сказала: Так! — Ти щойно вийшла за Генріха VIII.

— Рівер, обійми Еммі. — Навіщо? — Бо я зайнятий.

- Я почала думати, що можливо, ти просто божевільний з будкою. - Емі Понд, є щось, що ти маєш зрозуміти. Це важливо, і твоє життя залежатиме від цього. Я напевно божевільний з будкою.