Лукас Скотт

Іноді біль є частиною нашого життя. І ми думаємо, що вона буде завжди, адже ми не пам'ятаємо життя без болю. Але одного дня, раптом щось змінюється, виникає якесь дивне, незвичне відчуття. І у такий момент ми розуміємо, що щасливі.

Коли на своїй фотографії ви бачите на задньому плані незнайомця, ви не замислювалися, скільки незнайомих людей мають вашу фотографію?

Жаль приходять у всіх формах та розмірах. Деякі малі, як ми робимо щось погане з кращих спонукань. Деякі більше, як ми підводимо друга. Деякі з нас уникають болю жалю, роблячи правильний вибір. Деякі з нас не мають часу на жаль, тому що ми дивимося в майбутнє. Іноді нам доводиться боротися з наслідками минулого, а іноді ми ховаємо наше співчуття за обіцянкою змінити своє життя. Але найбільше ми шкодуємо не про те, що зробили, а про речі, які не зробили. Про слова, що ми не сказали, які могли врятувати когось дорогого нам. Особливо коли ми бачимо темну бурю, що згущується над їхніми головами.

Не буває такої самоти, яку не можна порушити, у цивілізованому світі таємниці завжди стають явними.

Не озирайтесь і не журіться про минуле, бо воно вже пішло. Не турбуйтеся про майбутнє, адже воно ще не настало. Живіть справжнім і зробіть його настільки прекрасним, щоб запам'ятати назавжди.

Ви колись замислювалися над тим, що відміряє наш час тут? Чи може одне-єдине життя вплинути на цілий світ? Або про те, чи має значення вибір, який ми робимо в житті? Я вірю, що це так. І я вірю, що одна людина може змінити багато життів на краще чи гірше.

Погляньте на себе в дзеркало. Кого ви побачите у відбитку? — Людини, якою ви хочете стати? — Або вам було призначено бути іншою... — Людиною, якою ви мали стати, але не зуміли... Хтось переконує вас, що ви не можете чи не станете... Але ви можете. — Повірте, що кохання існує. — Повірте, що мрії здійснюються щодня. Тому що це так. — Іноді щастя приходить не з появою грошей, слави чи влади. Іноді, ви просто щасливі, якщо у вас є хороші друзі, сім'я, і ​​ви досягли спокійного мирного життя. — Повірте, що мрії здійснюються щодня. Тому що це так. — Так погляньте ж у це дзеркало… і нагадайте собі, що треба бути щасливими, бо ви цього заслуговуєте. Повірте у це. — І повірте, що мрії здійснюються щодня. Тому що це так.

Суспільство — це маскарад, де кожен ховає обличчя під маскою, тим самим видаючи себе...

Щоб залишатися собою у світі, який вдень і вночі намагається перетворити тебе на когось іншого, нам доводиться вести найжорстокішу боротьбу, на яку тільки здатна людина, і не припиняти її ніколи.

Мабуть, ми віддаємо своє серце тому, хто найменше піклується про нього.