Інтерстеллар

Мене це не дуже хвилює — вдавати, що ми повернулися з того місця, з якого почали. Я хочу знати, де ми. Куди ми йдемо.

Людство народилося на Землі. Тут ніколи не судилося померти.

Раніше ми дивилися на небо і дивувалися, яке місце ми серед зірок, а тепер ми просто дивимося вниз і турбуємося про своє місце серед бруду.

Ставши батьком, ви стаєте привидом майбутнього своїх дітей.

Цей світ є скарбом, але він на деякий час говорить нам піти.

Ми завжди визначали себе здатністю долати неможливе.

Людство народжене на Землі, але не приречене тут померти.

Любов - це єдине, що ми здатні сприймати поза межами часу й простору.

Не йди тихо в цю добру ніч.