Про що говорять чоловіки

Сашко! Виходь у двір гуляти! Ми на гойдалці!

— Слухайте, а ось чому можна зрадити лише дружині чи чоловікові? Чому не можна змінити, наприклад, дітей? - Тобто? — Ну, уяви, тебе бачили, що виходили з Макдональдса з чужою дитиною, га? — Або знайшла у тебе дитина в кишені чек від конструктора«Лего». А ти йому "Лего" не купував... - Або купив незнайомій дитині на вулиці... морозиво. Нічого серйозного, душевний порив. А твої діти це помітили. — Так, і твоя дитина тебе питає ще так:«Так, папко! Ти його знаєш, га?» - А ти такий: "Так ні, просто купив морозиво, чесно..." - "Так? І в який це раз ти йому просто купив морозиво, га?" — Та що тут такого? Пішов нахер, хлопче! Я ж тобі говорю, я… я вперше його бачу, подивися на нього! Пішов нахер, хлопчик! - "Ще краще! Перший раз бачить людину, і одразу їй морозиво! Я, між іншим, мороженого роками не бачу!» - Так... І все; і на ранок - шафи порожні, іграшок немає і записка:«Прощавай. З дитсадка нас забере мама! Буу...»

От якби прийшли фашисти, які за неправду розстрілюють, і спитали, —«Зраджувала тобі дружина чи не зраджувала?» Я в будь-якому разі відповів би«ні», бо якщо не зраджувала, ти сказав правду, тебе відпустили, а якщо зраджувала, то ти навіть здивуватись не встигнеш. А ось сказав ти –«так, зраджувала» і це виявилося правдою. Тебе відпустили, живи, тільки як із цим жити? Ти знаєш, вона знає, що ти знаєш, всі фашисти знають, їх уже не покличеш — незручно, а хлопці були корисні… А якщо все й трималося на тому, що ти«не знаєш», а вона зараз піде, а ти її любиш… ай..

Тоді Ромео та Джульєтта. Виходить, добре, що вони померли. Адже вони стільки подолали заради свого кохання. А витримала б, скажімо, її кохання, якби вона дізналася, що він каже«дзвонить»? Чи що він шкарпетки по всій квартирі розкидає?

Раніше мені батьки щось забороняли, зараз дружина. Коли я вже подорослішаю?

Ось, наприклад, якщо чоловікові подобається жінка, він повинен її завоювати, а якщо жінці подобається чоловік, вона... вона ж має йому здатися. Тобто програти. Програє, виграючи. Ми граємо у шашки. Вони грають у піддавки… Крива жіноча логіка … Завжди у них так.

«Я пішла. Чмоки» Ну які, нахер, чмоки? Хочеш поцілувати – поцілунок.

А ось взяти питання«Навіщо?». Коли я говорю їй:«Поїхали до мене», — а вона мені:«Навіщо?», — ось поясни, що я маю відповідати? Адже в мене вдома боулінг, не кінотеатр. Якщо скажу:«Займемося раз-два любов'ю, мені точно буде добре, тобі може, а далі ти можеш залишитися, але краще, щоб поїхала». Вона ж точно не поїде, хоч чудово розуміє, що ми їдемо саме за цим. І я говорю:«Поїхали до мене, у мене чудова колекція лютневої музики XVI століття». І ось ця відповідь її повністю влаштовує.

А навіщо потрібна дорога, якщо через неї не можна перевести бабусю?

— Тому в нього принцип —«Не позичати близьких друзів». — Тобто, виходить, незнайомій людині він би дав. - Ну, Слав. - Що Слав? Виходить, що він з тобою так давно і близько дружить, що аж не дасть. Тобто так тебе любить, що пішов ти нахер.