Фільм

— Я не знав, що Ви знаєте японську. Чому ви мені не сказали? — Це є в особистій справі після об'єму грудей. — Так, певне, далі я не дочитав.

Ніколи не говори« ніколи» у світі, де є інтернет.

Хороші речі трапляються, якщо ти хороша людина з добрими намірами.

— Я ніби всаджую кулі між очей кожної панди, яка не хоче трахатись заради порятунку виду. Я хотів відкрити клапани танкерів і загадити всі французькі пляжі, які я ніколи не побачу. Я хотів дихати димом. - Що за справи, псих? — Я відчував, що руйную щось гарне.

— Я не матимуть навіть руки. - Браво! Це ж головне правило політики: хто відправляє людей на плаху - сам не стратить!

— Жаль, картини без підписів... — Які ж підписи? Ну чого ви чіпляєтесь? Тут і без підписів все ясно – ось березовий гай, ось продукти харчування.

Залиш пістолет. Захопи тістечка.

Говорячі дерева? Про що говорити деревам? Хіба що про те, як білки гадять.

- У моїх краях друзі один одного за вушко не покусують. - Ти тому поїхала?

Жінка, яка принижує чоловіка, принижує себе вдвічі!