Фільм

Заради посвідки на проживання я готовий на все. Дай фотоапарат. У нас медовий місяць, і ми повинні посміхатися, як ідіоти.

Ти – мій привід бути кращим.

— А що пентхаус був зайнятий? — Це просто кімната, люди у черзі стоять, мріючи потрапити сюди. — І до смерті мріють вибратися звідси.

Як мило з твого боку прийти на роботу у будній день. Ти просто герой.

- До телефону. - Це не мене. — Погано одягнений, звати Саймон. - Мене.

— Доброго ранку. - Що ви хочете цим сказати? Бажаєте мені доброго ранку? Чи стверджуєте, що ранок добрий і неважливий, що я про нього думаю? Чи, може, ви хочете сказати, що випробували на собі доброту цього ранку? Чи ви вважаєте, що всі повинні бути добрими цього ранку?

— Це важко пояснити... Я шукаю острів, безлюдний острів. Щоразу, коли я піднімаюсь у небо, я кажу собі: "Жюле Ардан, цього разу ти знайдеш те, що ти шукаєш". Я б назвав цей острів — островом справедливості. І доступ туди був би відкритий лише найдобрішим і мужнім. І законом цього острова були б честь і вірність. — А вам там не буде самотньо? - Сподіваюся, ні. У доброї справи повинні знайтись друзі!

— Я тут божеволію, а тобі, мабуть, наплювати! — Мені не начхати. Я люблю тебе.

Ромео з Ташкента засумував, Джульєтта в кукурудзяні помчала.

- Назвіть Ваше ім'я. - Анонім. - Анонім? Це грецька?