Фільм

Громадяни зберігайте гроші в ощадній касі. Якщо вони, звичайно, у вас є.

- Ми ваші друзі, Роберте. - Зрозуміло, мої друзі завжди стріляють, а потім пов'язують мене.

— Ти одружишся з Марданом. — Пожалій мене, не віддавай! Невже ти мене зовсім не любиш? - Навіщо ти так говориш? Хто я, звір? Звір віддавав би тебе за Мардана і сміявся, а я не сміюся. Бачиш, я разом із тобою плачу!

- Дивишся на неї?... І як?.. - Все в неправильних кольорах... - Це колір основи. Він дає тон. Тінь при світлі. А коли він висохне, я глазирую блакитним. Але тонко, щоби чорний просвічував... Подивись, Грід. Дивись на хмари… Якого вони кольору?.. – Білого… Ні. Ні, не білого… Жовтого… Блакитне та сіре… У хмар є кольори! - Хм... Тепер ти розумієш.

Спрацьовано руками італійських майстрів. Вкрадено руками англійських злодіїв. Довгий, як моя рука, шкода, не все в мене таке ж довге. (Зроблено в Італії, вкрадено в Англії! Довжиною з мою руку, трохи коротше, ніж щось інше).

Щастя... Щастя – це метелик! Розумієте? Пурхає, сяде на плече — і бійся його злякати, бережи його. А схопи його грубими руками — нема метелика. Один порох.

Аліса... Аліса, я тут... Врятуй мене... Вони мене вб'ють. Вони мене катували... але я... нічого не сказав. Аліса...

Тепер, якщо мені потрібно буде повідомити про що-небудь весь Париж, я не буду як раніше звертатися до газет і телебачення. Просто поділюся з Вами по секрету!

Мірмідонці, мої брати по зброї, я вище ставлю вашу рать, ніж багатотисячне військо. І нехай ніхто не забуває, наскільки ми могутні і відважні. Вам відомо, що чекає нас на той бік моря? Безсмертя! Ідіть на Трою!

Слава богу, ти дійшла додому в цілості та безпеці, щоб я тебе прибив.