Фільм

Завтра річниця твоєї смерті. Ти що хочеш зіпсувати нам свято?

На рік ближче до ніжних обіймів смерті.

— Чому ти не хочеш носити її, Рональде? — Я виглядаю в ній, як ідіот! — Так само, як завжди.

Ти не знайома з моєю сім'єю. Ти навіть не уявляєш, у що ти вплуталася!

Взагалі-то, незначні деталі зазвичай найважливіше.

— Ложкін уже наш. - О, вже є актив. — Пантелєєв та Ліза теж. Завтра сколотимо команду. - Угу, молотком!

Якщо щури біжать з корабля, то мені з ними по дорозі.

Завжди чим далі від столиці, тим сильніше забобони.

Смерть одна, а нас двоє!

- Я виходжу заміж. — Ну все, годі! Не треба нічого пояснювати! Ми самі з вусами, хоч із бородою. Але заміж... — Пізно, тату, пізно... [Тривала пауза, приголомшені обличчя батьків]... Пізно, пізно, я дала Сергію слово.