Фільм

— Ну добре, припустимо, ви не пам'ятаєте, як потрапили в літак. Але як ви вийшли звідти, ви мали пам'ятати?! — Так! Пам'ятати повинен… але я не пам'ятаю…

Минулого тижня вона задивилася на тимчасову вирву та постаріла до 57 років.

Перрі Кокс: — І зараз я збираюся ввійти у свій уявний звуконепроникний скляний кокон, щоб уникнути твоїх... Ординатор: — Лікаре Кокс! Боб Келсо: — Прийде постукати. Він у уявному скляному коконі.

Ми не бачимо чужих сліз. Ми не бачимо туги в очах близьких. Ми не хочемо вірити у очевидне…

Справжній мій талант – коштувати людям великі гроші.

Цей світ лише ілюзія, Гінті, дружок. І поки ми пам'ятаємо про це, нас не зламати, нас не змусити прийняти їхню реальність — похмуру і криваву... Гроші, гроші, гроші... Остерігайся їх, Гінті!

Іноді для того, щоб правити, треба підкорятися.

Вона, звичайно, зруйнувала мені життя, але вона й сама довго була моїм життям.

Дітям – морозиво, його бабі – квіти! Дивись не переплутай, Кутузове!

— Росс! Рос! Він сказав "Гей"! — Що? — Він сказав "Гей"! — Одне слово "Гей"? — Ні, великий роман«Гей»!