Фільм

Якби у нас була свобода волі, ми наплювали б на все, як люди. Але ні, ми слуги.

- Підходьте ближче. Ще ближче. – Бо тепер ви знаєте нашу таємницю. – Ми можемо бути будь-де, стежити за вами. – Ми шукаємо того, хто допоможе нам із нашим наступним трюком. - На рахунок три розплющте очі і скажіть мені, що бачите. – Раз. Два…

- Командуй, капітане. - Добре, слухайте. Поки не закриємо портал, їх потрібно стримувати. Бартон, піднімайся на дах. Дивись в обоє. Шукай групи та одинаків. Старк тримає периметр. Якщо хтось відійде далі, ніж на три квартали, жени назад чи спекли. - Підкинеш мене? - Звичайно. Тримайся міцніше, Леголасе. - Тор, притисніть їх на виході з порталу. Загальмуй їх. У тебе блискавки. Підсмаження ублюдків. Ми з тобою (Наташе) залишаємось на землі. Будемо битися тут. А Халк... Вріж їм.

Ти не розумієш, що ми всі розбиті. Найголовніше — знайти людину, уламки якої збігаються з твоїми.

— Ти їй цікавий лише тому, що вона вважає тебе обраним. — Так я й є обраний. Ой, вибач, жарт...

Я був ненаситний. Люди, подібні до мене, завжди займали місця в першому ряді кінотеатру. Навіщо це було потрібне? Напевно, щоб побачити зображення першими. Найперші свіжі кадри, які ще не встигли досягти задніх рядів, і повернутися назад, переходячи від глядача до глядача, попутно зіщулившись до розміру поштової марки і в такому вигляді повертаючись до будки кіномеханіка.

Взагалі, ваші руки вам ще знадобляться... щоб чіплятися за своє безцінне життя.

Плітки як лісова пожежа. Варто йому розпочатися, хто знає, де він скінчиться.

- І взагалі, ти несправжній! - Ну і що! Он у тієї дівчини груди теж несправжні, але ніхто ж не бігає і не кричить:«Ой, несправжні груди!» — Це різні речі: її груди можна доторкнутися, а тебе — ні! - О, ти хочеш помацати її груди???

Знаєш, я думала в тобі щось є, щось хороше. Виявляється, мені здалося!