Антуан де Сент-Екзюпері

Ти для мене поки що лише маленький хлопчик, такий самий, як сто тисяч інших хлопчиків. І ти мені не потрібний. І я тобі теж не потрібний. Я для тебе всього лише лисиця, така сама, як сто тисяч інших лисиць. Але якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні одне одному. Ти будеш для мене єдиним у всьому світі. І я буду тобі один у всьому світі…

Квітці, яку ти любиш, ніщо не загрожує...

Ти назавжди відповідає за всіх, кого приручив.

Для одних істина полягала в тому, щоб будувати, для інших вона в тому, щоб обживати.

Адже я не хотів, щоб тобі було боляче. Ти сам побажав, щоб я приручив тебе.

- Навіщо потрібні шипи? — Шипи ні за чим не потрібні, квіти випускають їх просто від злості. - Не вірю я тобі! Квіти слабкі. І простодушні. І вони намагаються надати собі хоробрості. Вони думають: якщо у них шипи, їх усі бояться.

Істина це те, що робить світ простіше, а не те, що звертає його в хаос. Істина – не те, що доведено. Істина - це простота.

Твоя троянда така дорога тобі, бо ти віддавав їй всю душу.

І ось зараз я думаю - смішно, безглуздо, але мені здається, не знаючи, на що спертися, я вибрав цей напрямок просто тому, що він врятував в Андах мого друга Гійом, якого я так довго шукав. Я цього не усвідомлював, але так і залишилося для мене напрямом до життя.

Просунутися вперед — значить зрозуміти, що питання, яке тебе мучило, втратило сенс.