Фредерік Беґбедер

З кожним днем ​​ми все більше страждаємо і рвемося один до одного. Ми ллємо сльози вже багато років. Але вона, як і я, знає, що нічого не можна змінити. Наш найпрекрасніший доказ любові — вічна розлука.

Насолода - штука серйозна: необхідна, але небезпечна.

Все проходить - любов, мистецтво, планета Земля, ви, я. Особливо я...

Бувають такі ночі, коли спати недозволена розкіш. Спати заради того, щоб прокинутися від поганого сну. Щоб нічого цього взагалі не було. Хочеться викреслити власне життя.

Чому нам стає не по собі від романтики? Ми соромимося своїх почуттів. Шаркаємось від високих слів, як від чуми. Не оспівувати ж власну нездатність любити.

Вечірка, яка починається з тисняви ​​біля дверей, при тому, що всередині немає ні душі, це – правильна вечірка.

Я багато чого ненавиджу, але дещо люблю тебе в тому числі.

Щастя немає. Кохання - вигадки. І нічого страшного. Le bonheur n'existe pas. L'amour є imposible. Rien n'est grave.

Кожне покоління має своїх героїв: деякі з них гинуть, інших осягає найгірша доля – про них просто забувають.

Все скінчено... В. С. Е К. О. Н. Ч. Е. Н. О... збожеволіти: я так легко написав ці десять літер, а прийняти їх сенс не в змозі.