Іммануї́л Кант (нім. Immanuel Kant; 1724, Кенігсберг — 1804, Кенігсберг), німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання — загальнозначимі апріорні форми, що упорядковують хаос відчуттів. Ідеї Бога, волі, безсмертя, недовідні теоретично, є, однак, постулатами «практичного розуму», необхідною передумовою моральності. Центральний принцип етики Канта — категоричний імператив.
Дві речі наповнюють душу завжди новими і дедалі сильнішими подивом і благоговінням, ніж частіше і триваліше ми розмірковуємо про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені.
Категорія
Мудрі цитати
Перше і найважливіше завдання філософії – раз і назавжди усунути будь—який шкідливий вплив її, знищивши джерело оман.
Категорія
Мудрі цитати
Людина рідко думає при світлі про темряву, у щастя — про біду, у достатку — про страждання і, навпаки, завжди думає у темряві про світло, у біді — про щастя, у злиднях — про статки.
Категорія
Мудрі цитати
З кривої деревини людства ніколи не було зроблено нічого прямого.
Категорія
Мудрі цитати
Щастя — це не ідеал розуму, а уяви, яка спирається виключно на емпіричні підстави.
Категорія
Мудрі цитати
Громадянська рівність, як право громадянина не визнавати нікого вищим у народі по відношенню до себе...; і
Категорія
Мудрі цитати
Як аналіз субстанційного складеного закінчується лише частиною, яка не є цілим, тобто простою частиною, так і синтез закінчується лише цілим, яке не є частиною, тобто світом.
Категорія
Мудрі цитати