Річард Олдінгтон

Кохання - це найінтимніше, найіндивідуальніше почуття. Це все одно, що квітка, яка може бути віддана комусь одному. Коли любиш, треба віддавати всього себе і відчувати, що тебе розуміють, а в любові прийняти все, може бути ще важче, ніж все віддати. Ми не знаємо, що даємо, але знаємо, що отримуємо.

Колишні коханці не можуть бути друзями. Вони або залишаються коханцями, або стають ворогами.

Усьому, що треба знати, навчити не можна, учитель може зробити лише одне — вказати дорогу.

Мабуть, людині необхідно когось любити — незалежно від« кохання» чуттєвого. (Кажуть, ув'язнені поодинці прив'язуються до павуків та щурів).

Подаруй мені ще кілька хвилин цього чудового дня. Він ніколи не буде таким завтра, навіть якщо це завтра буде ще прекраснішим.

Життя - це чудова пригода, гідна того, щоб заради удач терпіти і невдачі.

Дурень, — сказав він собі, — запам'ятай, дурню, ніколи не можна розраховувати, що інші поділятимуть твої почуття чи твій настрій.

Дружба в поєднанні з сексуальним потягом є любов - пристрасть безсмертна, як фенікс, і шалена, як єдиноріг.

Ніколи не намагайся зробити інших тим, чим не вдалося стати самому.

Треба завжди ховати щастя, Ентоні. Нехай ніхто не знає про нашу любов. Не треба. Це не тому, що я люблю ховатися або не пишаюся вашою любов'ю, але варто тільки людям дізнатися, і вони завжди намагаються вбити щастя.