Про вітри шляхах хто ж зможе дізнатися, Його простежити в порожнечі, у хмарах, Хто ластівки серцю зумів розповісти Про вітри шляхах? Не зможуть подужати надія і страх Хвиль пінних, що вічно поспішають руйнувати, Часів, що звертають справжнє на порох. Так життя і любов, боячись ночі віддати Надії та думи, у західних променях Пливуть у водах часу — вічно блукати На вітрах дорогах.