Клініка (Scrubs)

Ви так налякали всю клініку, що на верхньому поверсі у пологовому відділенні дитина вже п'ять хвилин намагається забратися по пуповині назад!

— Зате ви хоч плакати перестали. - Не зовсім, просто у мене більше не виходять сльози, я навмисно зневажив себе. Це ризиковано, але доктор Джарвіс стверджує, що я гаразд. — Поруч із вами нікого немає. - Так? Тоді мені потрібна крапельниця.

Дивно себе відчуваєш, коли у всіх проблеми, а у тебе їх немає.

— Ви сходилися і розходилися частіше, ніж Росс і Рейчел із серіалу« Друзі»! - Я ні крапельки не схожий на Росса... - Ну звичайно ні, ти схожий на Рейчел, вона - Росс!

Зазвичай я не люблю думати про майбутнє. Все одно не вгадаєш, що з тобою станеться. Але іноді те, чого ти ніяк не чекав, виявляється тим, чого ти завжди хотів. Мабуть, краще не намагатися загадувати, а просто насолоджуватися тим, що маєш зараз.

Що більше речі змінюються, то більше вони залишаються колишніми.

- Але сьогодні доктор Келсо сказав нам, що... - Тихо, тихо, тихо... Я не хочу чути ні про що, що вимовив цей чоловік, крім, звичайно:«О Боже мій! Я вмираю! Я рухаюсь до світла! Ой, світло! Що це? Якась помилка! Я ж у пеклі! Привіт Гітлер! Привіт, Муссоліні! Ой, капітане Кенгуру! Як дивно! Що він тут робить?

Які гарні у неї очі. Вони такі величезні, що я бачу у них своє відображення… Чорт, а я симпатичний!

Забавно, напевно, іноді, коли нічого не робиш, ситуація сама собою виправляється.

— Даг, якого біса ти мене б'єш?! — Я думав, що ти труп. — Ну і якого біса ти мене б'єш?! — Мертві мають бути мертвими.